Ворона, лисиця, кабан та стерв'ятник (shutterstock.com)
Сіра куріпка дуже вразлива для хижаків на всіх стадіях її життєвого циклу. Під час сезону розмноження залишені без нагляду яйця можуть стати здобиччю для ворон, пацюків, їжаків, малих кунячих, котів і диких кабанів. Яйця і куріпка, що висиджує також піддаються ризику з боку крупніших хижаків, таких як лисиці та борсуки. Після вилуплювання пташенята можуть стати здобиччю тих самих хижаків. Повноцінних молодих і дорослих птахів можуть вполювати лисиці, кунячі, яструби, луні і канюки.
Понад 50% гнізд сірої куріпки може бути втрачено через хижаків, хоча ця частка становить біля 15%, там де щільність хижаків низька. Щорічно, дорослі птахи зазнають втрат (за винятком полювання) до 45-65% головним чином через хижаків. Важливість хижаків як регулятора чисельності сірої куріпки було продемонстровано експериментально в масштабах ландшафту в Англії. Законним чином було вилучено основних хижаків. Через три роки щільність популяції куріпок в результаті розмноження зрослі у 3.5 рази, щільність під час весняного розмноження -- у 2.5 рази там, де хижаки були вилучені, порівняно з тими ділянками, де вони залишилися. У Франції масштабне екологічне дослідження виявило, що весняна щільність популяції сірої куріпки і темпи збільшення популяції мали негативну кореляцію з чисельністю луня. В Польщі дослідження протягом 14 років пояснили зменшення успіху висиджування і виживання дорослих птахів головним чином збільшенням кількості хижаків, особливо лисиць, які руйнують велику кількість гнізд і нападають на самиць, що висиджують.
Як уникати хижацтва
Зграю куріпок добре видно в снігу (© Markus Jenny)
Для захисту від хижаків сірі куріпки має маскувальне оперення, пильність (яка посилюється поза сезоном розмноження завдяки тому, що птахи живуть сім'ями або "зграями") та наявність рослинності, в якій вони ховаються. Останнє може бути особливою проблемою в сучасник сільськогосподарських ландшафтах, особливо після збирання врожаю, коли залишається дуже мало рослинного покриву, і коли випадає сніг. Фундаментальною вимогою для менеджменту сірої куріпки є, таки чином, забезпечення достатнього покриву протягом року. Покрив має бути достатньо відкритим для того, щоб куріпка могла туди легко потрапити в легко переміщуватися навколо, що забезпечує захист від наземних і пернатих хижаків. Він має складатися з певних категорій рослинності вздовж живоплотів, постійні рослинні смуги, цілеспрямовано висіяне покриття (як листова капуста), або минулорічну стерню. Ці ділянки мають розташовуватися подалі від дерев і лісів, які можуть приваблювати хижаків і обмежувати території для харчування куріпок.
Менеджмент хижаків
Якщо щільність хижаків низька, то всі їхні потреби можуть бути задоволені без ймовірно великого впливу на куріпок (при тому, що на ранній стадіях відновлення втрата кожної особини є суттєвою). Якщо чисельність хижаків помірна, значимість залежатиме від цілей відновлення. Якщо ставиться за мету інколи бачити куріпок, або задовольнити невелику групу сокольників (в яких успішне денне полювання передбачає зловити одну особину), тоді не важливо наскільки частка річного приросту популяції після розмноження йде на харчування хижаків. Водночас, якщо достатня кількість особин є основною мотивацією підтримки оселищ і харчування взимку, тоді навіть помірна кількість хижаків може бути проблематичною Якщо щільність хижаків висока, то сам по собі менеджмент буде недостатнім для підтримки чисельності куріпок, і тому вилучення звичайних хижаків стає необхідним.
Види хижаків, які можуть потребувати менеджменту, а також дозволені методи відрізняються в різних країнах Європи. Робота з усунення окремих хижаків є однією з найважливіших у цей час, а отже виникає питання про її грошове забезпечення. Соціальні аспекти менеджменту хижаків, наймання на роботу, та менеджерські вигоди для інших видів також відрізняються в різних країнах.
В Інтернеті
Ваш національний сайт Perdix надаватиме вам інформацію з менеджменту хижаків для мінімізації їхнього впливу на популяції сірої куріпки